МАРИНА УСИК
"Шити неможливо зупинитися!"
акторка і костюмер театр-студії "Біла валіза"
У кожної людини є талант, кожен в душі розуміє і знає, чим хоче займатися, що хоче від життя, але часом просто не використовує свій шанс. Бажаю, щоб у вас було інакше!
Марино, я знаю, що ти отримала диплом бакалавра з менеджменту і раптом те все лишила і почала навчання спочатку, вирішивши стати кравчинею.
Як ти наважилася змінити професію? Піти геть іншим шляхом?
Серйозне запитання. Мабуть вже з третього курсу я вагалася, щодо правильності вибору професії. Але все ж отримала диплом бакалавра. І тоді переді мною постало питання: йти в магістратуру, чи починати щось своє і займатися тим, що подобається. В цей момент я дуже переживала, чесно, і мені наснився сон. Уві сні я сама себе запитала, ким я хочу бути? Незважаючи на стабільність професії чи прибуток з неї , в житті треба займатись тим, до чого лежить душа. І я зрозуміла тоді, що це шиття. Сидіти за машинкою, робити все це - для мене взагалі кайф. Це було непросто, були перепони, але я зібралась і наважилась. Я ризикнула! Могла лишитися ні з чим, але вже два роки я щаслива і займаюсь тим, що подобається. Вчусь улюбленій справі.
Не шкодуєш?
Ні. Ніколи не пізно йти за покликом душі. Навіть, якби я закінчила магістратуру по менеджменту, я відчуваю, що все одно займалась би шиттям, навіть не навчаючись цьому.
Як ти наважилася змінити професію? Піти геть іншим шляхом?
Серйозне запитання. Мабуть вже з третього курсу я вагалася, щодо правильності вибору професії. Але все ж отримала диплом бакалавра. І тоді переді мною постало питання: йти в магістратуру, чи починати щось своє і займатися тим, що подобається. В цей момент я дуже переживала, чесно, і мені наснився сон. Уві сні я сама себе запитала, ким я хочу бути? Незважаючи на стабільність професії чи прибуток з неї , в житті треба займатись тим, до чого лежить душа. І я зрозуміла тоді, що це шиття. Сидіти за машинкою, робити все це - для мене взагалі кайф. Це було непросто, були перепони, але я зібралась і наважилась. Я ризикнула! Могла лишитися ні з чим, але вже два роки я щаслива і займаюсь тим, що подобається. Вчусь улюбленій справі.
Не шкодуєш?
Ні. Ніколи не пізно йти за покликом душі. Навіть, якби я закінчила магістратуру по менеджменту, я відчуваю, що все одно займалась би шиттям, навіть не навчаючись цьому.
А чому все ж вирішила отримати освіту? Якщо це твоє незалежно ні від чого, то шила б собі, й шила, як шиється, он в інтернеті тепер ціла купа майстер-класів, курсів?
Так, я насправді шукала спочатку якісь курси і в нашому місті, і в інтернеті, але зрозуміла, що потрібна база. В мережі багато різних відео-уроків по окремих напрямках: від білизни, до шикарних весільних суконь. Але якщо хочеш робити якісно, а я хочу, то потрібно не просто бажання і талант до шиття, а певна професійна термінологія, реальні знання і розуміння базових процесів. А потім вже можна вмикати фантазію. І зараз на навчанні, дивлячись якісь відео-уроки, вже помічаю, що так, а що можна зробити інакше. Є, до речі, відео одного майстра, чоловіка, уроків від якого ми дуже чекаємо, бо це дійсно достойно і зрозуміло. І сама подача на відео, якість картинки, звук, це все дуже важливо.
Так, я насправді шукала спочатку якісь курси і в нашому місті, і в інтернеті, але зрозуміла, що потрібна база. В мережі багато різних відео-уроків по окремих напрямках: від білизни, до шикарних весільних суконь. Але якщо хочеш робити якісно, а я хочу, то потрібно не просто бажання і талант до шиття, а певна професійна термінологія, реальні знання і розуміння базових процесів. А потім вже можна вмикати фантазію. І зараз на навчанні, дивлячись якісь відео-уроки, вже помічаю, що так, а що можна зробити інакше. Є, до речі, відео одного майстра, чоловіка, уроків від якого ми дуже чекаємо, бо це дійсно достойно і зрозуміло. І сама подача на відео, якість картинки, звук, це все дуже важливо.
Ніколи не пізно йти за покликом душі.
Наскільки я розумію ти мрієш не просто шити, а створювати свій власний авторський одяг?
Так, на фабриці я працювати не хочу (сміється). Це можуть бути цікаві приватні замовлення, а не рутинний фабричний процес, коли годинами повторюєш одну і ту ж деталь. Це дуже важко, це вбиває всю творчість. А в шитті я хочу творити.
До речі, ти говорила про майстра чоловіка з цікавими уроками, і в мене є питання: як ти ставишся до того, що більшість відомих в світі моди дизайнерів – чоловіки? А жінки, можливо, сидять у них за машинками і просто шиють, втілюють їх ідеї.
Ну я не сказала б, що я хочу бути саме дизайнером. Це інший шлях. Вони – художники. Вони знають тренди, мають цікаві ідеї. Але далі створюють цей одяг інші люди. І жінок-дизайнерів теж багато, просто ми більше чуємо і знаємо про чоловіків.
Так, на фабриці я працювати не хочу (сміється). Це можуть бути цікаві приватні замовлення, а не рутинний фабричний процес, коли годинами повторюєш одну і ту ж деталь. Це дуже важко, це вбиває всю творчість. А в шитті я хочу творити.
До речі, ти говорила про майстра чоловіка з цікавими уроками, і в мене є питання: як ти ставишся до того, що більшість відомих в світі моди дизайнерів – чоловіки? А жінки, можливо, сидять у них за машинками і просто шиють, втілюють їх ідеї.
Ну я не сказала б, що я хочу бути саме дизайнером. Це інший шлях. Вони – художники. Вони знають тренди, мають цікаві ідеї. Але далі створюють цей одяг інші люди. І жінок-дизайнерів теж багато, просто ми більше чуємо і знаємо про чоловіків.
в житті і шитті я хочу творити
Добре, не будемо про вічну боротьбу. В мене ще є запитання, бо насправді з тобою все не так просто: ти була менеджером, стала кравчинею, але до цього всього ще якось прив'язаний театр? То що це за зв'язок? Нашим читачам буде дуже цікаво дізнатися.
Оооо! (сміється) театр до цього прив'язаний безпосередньо. Бо саме завдяки театру я і зрозуміла, ким я хочу бути.
А що тебе привело в сам театр?
Життя! Тепер я розумію,що якщо б я не вчилася на менеджера, то можливо не була б в театрі. Випадковості невипадкові. Я насправді просто побачила оголошення про набір в театральну студію, і мені захотілось спробувати. Бо це було щось незвичне. Всі ходять на танці чи якісь активні види дозвілля. А тут щось нове! Коли я вперше прийшла на заняття, я щиро здивувалася, що у нас в Чернігові є таке місце. Бо до цього театр був лише частиною моїх шкільних спогадів: драм.театр – туди тільки за запрошеннями і все))). А тут ще навчатись можна і стати акторкою!
Це ще одне відображення творчості в моєму житті. Завдяки театру я стала сміливішою, тепер не боюся виступати на публіці.
Оооо! (сміється) театр до цього прив'язаний безпосередньо. Бо саме завдяки театру я і зрозуміла, ким я хочу бути.
А що тебе привело в сам театр?
Життя! Тепер я розумію,що якщо б я не вчилася на менеджера, то можливо не була б в театрі. Випадковості невипадкові. Я насправді просто побачила оголошення про набір в театральну студію, і мені захотілось спробувати. Бо це було щось незвичне. Всі ходять на танці чи якісь активні види дозвілля. А тут щось нове! Коли я вперше прийшла на заняття, я щиро здивувалася, що у нас в Чернігові є таке місце. Бо до цього театр був лише частиною моїх шкільних спогадів: драм.театр – туди тільки за запрошеннями і все))). А тут ще навчатись можна і стати акторкою!
Це ще одне відображення творчості в моєму житті. Завдяки театру я стала сміливішою, тепер не боюся виступати на публіці.
І що тепер театр для тебе?
Ми всі за ці роки дуже здружилися. І ти можеш прийти і відключитися там від своїх негараздів, прожити ще одне життя, життя свого героя. Ми – маленька дружна сім'я, де один за всіх і всі за одного. Це щось таке тепле і невідоме, бо там завжди панує пошук нового. Режисер же як? Прийде щось розкаже, покаже і вперед… і з піснею).
Ти говорила, що завдяки театру зрозуміла, що хочеш бути кравчинею. Прийшла стати акторкою, а почала шити. Який тут зв'язок?
Це було на третьому курсі, і на той момент мені треба був підробіток, я шукала роботу, і навіть сходила на співбесіду, мене вже прийняли, було пробне навчання. Але настрій мій був незрозумілий, щось мене тривожило. І в той же вечір я прийшла до нашого режисера, в розмові поділилася своїми тривогами, що це не моє, і я не хочу цим займатися. І вона задала мені дуже просте питання: чим ти хочеш займатися? Я почала згадувати, як в дитинстві сиділа за маминою машинкою, і, з великим задоволенням, сама змогла її налаштувати, і вона в мене навіть шила. Мені було так добре тоді. Згадавши це, я сказала, що хотіла би себе спробувати в цьому напрямку. А тоді якраз йшла підготовка костюмів до дитячої вистави. І вона мені сказала, що частину костюмів вже замовлено, але для кількох персонажів костюми ще не готові, і я можу спробувати пошити їх. Якщо зрозумію, що мені подобається, то зможемо далі співпрацювати. Я дуже захопилася, мені дуже сподобалось, у мене вийшло. Потім були інші костюми.
Ми всі за ці роки дуже здружилися. І ти можеш прийти і відключитися там від своїх негараздів, прожити ще одне життя, життя свого героя. Ми – маленька дружна сім'я, де один за всіх і всі за одного. Це щось таке тепле і невідоме, бо там завжди панує пошук нового. Режисер же як? Прийде щось розкаже, покаже і вперед… і з піснею).
Ти говорила, що завдяки театру зрозуміла, що хочеш бути кравчинею. Прийшла стати акторкою, а почала шити. Який тут зв'язок?
Це було на третьому курсі, і на той момент мені треба був підробіток, я шукала роботу, і навіть сходила на співбесіду, мене вже прийняли, було пробне навчання. Але настрій мій був незрозумілий, щось мене тривожило. І в той же вечір я прийшла до нашого режисера, в розмові поділилася своїми тривогами, що це не моє, і я не хочу цим займатися. І вона задала мені дуже просте питання: чим ти хочеш займатися? Я почала згадувати, як в дитинстві сиділа за маминою машинкою, і, з великим задоволенням, сама змогла її налаштувати, і вона в мене навіть шила. Мені було так добре тоді. Згадавши це, я сказала, що хотіла би себе спробувати в цьому напрямку. А тоді якраз йшла підготовка костюмів до дитячої вистави. І вона мені сказала, що частину костюмів вже замовлено, але для кількох персонажів костюми ще не готові, і я можу спробувати пошити їх. Якщо зрозумію, що мені подобається, то зможемо далі співпрацювати. Я дуже захопилася, мені дуже сподобалось, у мене вийшло. Потім були інші костюми.
Все, тепер ти - костюмер?
Так. Казали, що я костюмер, потім казали, що я - художник по костюмах. Хто знає?!))
Кого ти тепер в собі любиш більше: кравчиню чи акторку?
Я не знаю, як це можна порівняти. Кравчиня – це мій поклик. Мабуть, якщо колись в моєму житті стане вибір між театром і можливістю бути кравцем, то я оберу бути кравцем, це мені більш імпонує. Якщо вже так категорично обирати. Але театр -це трошки інше, тут ти можеш відчути СЕБЕ, і себе в іншому втіленні.
Нема мрії зіграти в театрі кравчиню?
(сміється) це було б непогано. Таке собі «три в одному». Але такої мрії в мене немає. Хоча це заманливо.
А є роль твоєї мрії, яку ти дійсно хотіла би зіграти, навіть якщо не буде такої вистави, але якби така можливість була, то ти б її зіграла?
Ні. Такої нема. Хоча, є одна. Це життя – Марина Усик – кравець-закрійник.(сміється)
Так. Казали, що я костюмер, потім казали, що я - художник по костюмах. Хто знає?!))
Кого ти тепер в собі любиш більше: кравчиню чи акторку?
Я не знаю, як це можна порівняти. Кравчиня – це мій поклик. Мабуть, якщо колись в моєму житті стане вибір між театром і можливістю бути кравцем, то я оберу бути кравцем, це мені більш імпонує. Якщо вже так категорично обирати. Але театр -це трошки інше, тут ти можеш відчути СЕБЕ, і себе в іншому втіленні.
Нема мрії зіграти в театрі кравчиню?
(сміється) це було б непогано. Таке собі «три в одному». Але такої мрії в мене немає. Хоча це заманливо.
А є роль твоєї мрії, яку ти дійсно хотіла би зіграти, навіть якщо не буде такої вистави, але якби така можливість була, то ти б її зіграла?
Ні. Такої нема. Хоча, є одна. Це життя – Марина Усик – кравець-закрійник.(сміється)
Я ж кажу, треба вистава, де ти кравчиня (посміхаюся).
Це ж моє життя, одна довга вистава (сміється).
Тому можеш писати моно виставу, яка так і називатиметься "Марина Усик – кравець-закрійник". Де дві години ти шиєш на сцені. Мені здається це був би цікавий перформенс. Тепер світ любить щось нестандартне, цікаве. Було би круто, якби ти сиділа на сцені під пильними поглядами, під софітами і реально дві години шила. На самому початку був би шмат тканини, а в фіналі готова річ, створена на очах глядачів. Що скажеш?
У нас зараз підготовка до конкурсу кравецького,то приблизно такий перформанс і виходить. Тільки я не одна, нас чоловік 12 і ми мусимо за 8 годин зробити готовий виріб. Не під софітами, але під пильним наглядом жюрі, це дуже складно.
Це ж моє життя, одна довга вистава (сміється).
Тому можеш писати моно виставу, яка так і називатиметься "Марина Усик – кравець-закрійник". Де дві години ти шиєш на сцені. Мені здається це був би цікавий перформенс. Тепер світ любить щось нестандартне, цікаве. Було би круто, якби ти сиділа на сцені під пильними поглядами, під софітами і реально дві години шила. На самому початку був би шмат тканини, а в фіналі готова річ, створена на очах глядачів. Що скажеш?
У нас зараз підготовка до конкурсу кравецького,то приблизно такий перформанс і виходить. Тільки я не одна, нас чоловік 12 і ми мусимо за 8 годин зробити готовий виріб. Не під софітами, але під пильним наглядом жюрі, це дуже складно.
А я на такий перформенс би сходила, на вісім годин, мабуть, не наважилась би, хіба з обідом. А на двохгодинний із задоволенням. Я вже навіть бачу цю картину: ти за машиною, наче за роялем, сидиш, звучать, скажімо, «Пори року» Вівальді, і ти шиєш і шиєш, емоційно, щиро…ух, це було б дуже круто!
А потім я піду ще на місце для ВТО, там буде парогенератор, і я буду там ще пар пускати.
Будемо думати, що ми на морі, пливемо на пароплаві. Я б на таке сходила, май на увазі.
Хочу тебе ще спитати, яка Марина справжня, поза образом і поза швейною машинкою?
Ось вона! (сміється). Ми всі справжні.
Може це просто якась загадкова Марина і її не можна всім бачити?
Можна. Я ж не ховаюсь. Хочеш побачити, яка Марина справжня… (сміється) приходь на 8 годинний перформанс!
А потім я піду ще на місце для ВТО, там буде парогенератор, і я буду там ще пар пускати.
Будемо думати, що ми на морі, пливемо на пароплаві. Я б на таке сходила, май на увазі.
Хочу тебе ще спитати, яка Марина справжня, поза образом і поза швейною машинкою?
Ось вона! (сміється). Ми всі справжні.
Може це просто якась загадкова Марина і її не можна всім бачити?
Можна. Я ж не ховаюсь. Хочеш побачити, яка Марина справжня… (сміється) приходь на 8 годинний перформанс!
Що робить тебе щасливою сьогодні?
У мене все є для щастя. Я навчаюсь, займаюсь там, де мені подобається, спілкуюсь з людьми, які мені подобаються. В мене беруть інтерв'ю вперше! Я щаслива. Що ще треба для щастя, все вже є.
Що б ти хотіла побажати всім тим, хто лише в пошуках свого шляху, свого призначення в цьому житті?
Якщо будете шукати, ви знайдете. Бо це вже півсправи. Коли вже є якесь питання, на яке треба відповідь, ти її неодмінно знайдеш. Головне шукати! Треба помічати можливості, вони є скрізь. Вони будуть проявлятися, головне їх не пропустити, і тоді ви себе знайдете.
У кожної людини є талант, кожен в душі розуміє і знає, чим хоче займатися, що хоче від життя, але часом просто не використовує свій шанс. Бажаю, щоб у вас було інакше!
У мене все є для щастя. Я навчаюсь, займаюсь там, де мені подобається, спілкуюсь з людьми, які мені подобаються. В мене беруть інтерв'ю вперше! Я щаслива. Що ще треба для щастя, все вже є.
Що б ти хотіла побажати всім тим, хто лише в пошуках свого шляху, свого призначення в цьому житті?
Якщо будете шукати, ви знайдете. Бо це вже півсправи. Коли вже є якесь питання, на яке треба відповідь, ти її неодмінно знайдеш. Головне шукати! Треба помічати можливості, вони є скрізь. Вони будуть проявлятися, головне їх не пропустити, і тоді ви себе знайдете.
У кожної людини є талант, кожен в душі розуміє і знає, чим хоче займатися, що хоче від життя, але часом просто не використовує свій шанс. Бажаю, щоб у вас було інакше!
Треба помічати можливості, вони є скрізь.
Руслана Гаймановська
