Ірина Юсухно
«Як вийти із зони комфорту і зважитися змінити своє життя? Робота жінки в державному та незалежному театрі»
Художній керівник, актриса театру «Десерт»
У дитинстві я хотіла працювати в різних сферах: космонавтика, військова, поліція, але вибрала бути акторкою. Напевно, тому-що мені подобається бути різною, подобається увага. Потім я спробувала себе в ролі ведучої і зрозуміла, що мені подобається бути на сцені. З 9-го класу я вже чітко розуміла, що хочу бути в театрі. Мені завжди здавалося, що театр - живий.
Раніше ти працювала в державному театрі, потім пішла і створила свій. Чому?
Пішла з театру, бо зрозуміла, що певною мірою я вичерпала себе. Було все добре, жодних претензій у мене до колег з державного театру не має. У мене було дуже багато провідних ролей і хороша робоча атмосфера. Скоріше це рішення особисте. Просто, в якийсь момент я відчула себе роботом-виконавцем. Я робила те саме, одне й те саме. Мені стало страшно. Що і все? Я буду робити це все своє життя? Тому я почала шукати шляхи, щоб діяти.
Пішла з театру, бо зрозуміла, що певною мірою я вичерпала себе. Було все добре, жодних претензій у мене до колег з державного театру не має. У мене було дуже багато провідних ролей і хороша робоча атмосфера. Скоріше це рішення особисте. Просто, в якийсь момент я відчула себе роботом-виконавцем. Я робила те саме, одне й те саме. Мені стало страшно. Що і все? Я буду робити це все своє життя? Тому я почала шукати шляхи, щоб діяти.
Як ти приймала рішення і що тобі це дало?
Перше - я вийшла із зони комфорту. Я хотіла перевірити, на що я здатна. Це дуже складно. У державному театрі, як актриса, ти відповідаєш тільки за коридор своєї ролі. У своєму театрі, ти відповідаєш за все. Це головне, що потрібно розуміти. Завтра тобі не нарахують зарплату і вона не капне 15го і 31го. А всі ми хочемо їсти. Але є і плюси - є своя дорога зростання, тому-що розв'язані руки і тільки від тебе залежить, що в них буде.
Перше - я вийшла із зони комфорту. Я хотіла перевірити, на що я здатна. Це дуже складно. У державному театрі, як актриса, ти відповідаєш тільки за коридор своєї ролі. У своєму театрі, ти відповідаєш за все. Це головне, що потрібно розуміти. Завтра тобі не нарахують зарплату і вона не капне 15го і 31го. А всі ми хочемо їсти. Але є і плюси - є своя дорога зростання, тому-що розв'язані руки і тільки від тебе залежить, що в них буде.
Як зробити крок із зони комфорту?
Перш ніж його робити, думаю, треба відповісти на ряд питань - «Ти щасливий зараз?», «Ти хочеш чогось більшого?». А потім потягнутися і почати діяти. Побачити мету. Без мети ти не розумієш куди рухатися, де той результат, до якого ти повинен прийти. Але якщо вам не дискомфортно, якщо ви не «кіпішуєте» в середині себе, ви не побачите мети. Якщо вам зручно, ви не захочете нічого змінювати. Повинно бути настільки незручно, щоб вас виштовхнуло. Це коли дуже «тисне костюмчик».
Перш ніж його робити, думаю, треба відповісти на ряд питань - «Ти щасливий зараз?», «Ти хочеш чогось більшого?». А потім потягнутися і почати діяти. Побачити мету. Без мети ти не розумієш куди рухатися, де той результат, до якого ти повинен прийти. Але якщо вам не дискомфортно, якщо ви не «кіпішуєте» в середині себе, ви не побачите мети. Якщо вам зручно, ви не захочете нічого змінювати. Повинно бути настільки незручно, щоб вас виштовхнуло. Це коли дуже «тисне костюмчик».
Скільки театру «Десерт»?
Ми маленькі. Народилися 1 грудня 2017 року. Стартували прем'єрою у Полтаві. Наш театр - це гастрольний проект. Ми там, де глядачі. А наш глядач це - діти. Це той, глядач, який повинен вирости в усвідомленого поціновувача мистецтва. Зараз ми в Чернігові.
Ми маленькі. Народилися 1 грудня 2017 року. Стартували прем'єрою у Полтаві. Наш театр - це гастрольний проект. Ми там, де глядачі. А наш глядач це - діти. Це той, глядач, який повинен вирости в усвідомленого поціновувача мистецтва. Зараз ми в Чернігові.
Театр "Десерт"
мистецво має смак
Якщо вам зручно, ви не захочете нічого змінювати. Повинно бути настільки незручно, щоб вас виштовхнуло. Це коли дуже «тисне костюмчик».
Наскільки у вас великий колектив?
Не великий, бо потрібно бути мобільними. І це в основному чоловіки.
Цікаво. І як працюється жінці- керівнику в команді з чоловіками?
Добре. Коли ви правильно розподіляєте обов'язки проблем не виникає.
Не великий, бо потрібно бути мобільними. І це в основному чоловіки.
Цікаво. І як працюється жінці- керівнику в команді з чоловіками?
Добре. Коли ви правильно розподіляєте обов'язки проблем не виникає.
Без мети ти не розумієш куди рухатися, де той результат, до якого ти повинен прийти. Але якщо вам не дискомфортно, якщо ви не «кіпішуєте» в середині себе, ви не побачите мети
Тобто гендерного тиску не відчуваєш?
Взагалі ні. У мене був тільки один конфлікт з актором із Києва. Коли я робила зауваження, він часто грубив. Хоча зауваження були по факту. Я намагалася з'ясувати, в чому проблема. Може, є прихований дискомфорт або конфлікт в колективі, про який я не знаю. Тільки потім ми з'ясували, що він раніше не працював з жінками - керівниками і це для нього новий і складний досвід. Через деякий час ми владнали цей інцидент і добре спрацювалися.
Взагалі ні. У мене був тільки один конфлікт з актором із Києва. Коли я робила зауваження, він часто грубив. Хоча зауваження були по факту. Я намагалася з'ясувати, в чому проблема. Може, є прихований дискомфорт або конфлікт в колективі, про який я не знаю. Тільки потім ми з'ясували, що він раніше не працював з жінками - керівниками і це для нього новий і складний досвід. Через деякий час ми владнали цей інцидент і добре спрацювалися.
Але в цілому, ти не відчула утиску до жінки-керівниці? Нічого б не змінилося якби ти була чоловіком?
Відповідь не однозначна. Бувають випадки, коли ти ведеш переговори з чоловіком, а тебе сприймають, як сексуальний об'єкт. Хоча, приводу ти не даєш. Але коли ти жінка, є і плюси. Іноді, ти можеш по-жіночому, м'яко, зреагувати або на час відійти в сторону. Хоча треба сказати, що є чоловіки, які нічого інтимного не хочуть. Вони просто бачать твої шалені очі і допомагають. Думаю, це скоріше від людини залежить.
Відповідь не однозначна. Бувають випадки, коли ти ведеш переговори з чоловіком, а тебе сприймають, як сексуальний об'єкт. Хоча, приводу ти не даєш. Але коли ти жінка, є і плюси. Іноді, ти можеш по-жіночому, м'яко, зреагувати або на час відійти в сторону. Хоча треба сказати, що є чоловіки, які нічого інтимного не хочуть. Вони просто бачать твої шалені очі і допомагають. Думаю, це скоріше від людини залежить.
А чому саме чоловіків ти обрала в команду?
Перше - зобов'язує п'єса. Там чоловічі ролі. Друге - ми, як гастролюючий театр, вимагаємо мобільності і певних умов. Наприклад, щось важке перенести або бути в дискомфорті тривалий час. Чоловікові, думаю, все ж легше. Ну і моя, особиста мета - показати, що мистецтво для хлопчика це теж нормально. Адже хлопчиків часто не віддають в мистецтво, мовляв, не чоловіча справа. Коли хлопці, ще дітьми, бачать на сцені актора-чоловіка, вони знають, що це також має місце бути. Ну і приємно дивитися на чоловіка на сцені, у них інша енергетика (сміється).
Перше - зобов'язує п'єса. Там чоловічі ролі. Друге - ми, як гастролюючий театр, вимагаємо мобільності і певних умов. Наприклад, щось важке перенести або бути в дискомфорті тривалий час. Чоловікові, думаю, все ж легше. Ну і моя, особиста мета - показати, що мистецтво для хлопчика це теж нормально. Адже хлопчиків часто не віддають в мистецтво, мовляв, не чоловіча справа. Коли хлопці, ще дітьми, бачать на сцені актора-чоловіка, вони знають, що це також має місце бути. Ну і приємно дивитися на чоловіка на сцені, у них інша енергетика (сміється).
Які плюси, як думаєш, у жінки - керівниці?
Мені здається, жінка здатна мислити більш широко. Багатозадачно.
Чому ти зробила висновок, що чоловік не може це зробити?
Чоловік, на мою думку, більш конкретний. Він працює з пластами і не звертає уваги на дрібні деталі, від яких, часом багато що залежить. Ще, думаю, жінка більш копітка. Я працювала і з чоловіками, і з жінками-режисерами. Жінки більш заточені на нюанси.
Мені здається, жінка здатна мислити більш широко. Багатозадачно.
Чому ти зробила висновок, що чоловік не може це зробити?
Чоловік, на мою думку, більш конкретний. Він працює з пластами і не звертає уваги на дрібні деталі, від яких, часом багато що залежить. Ще, думаю, жінка більш копітка. Я працювала і з чоловіками, і з жінками-режисерами. Жінки більш заточені на нюанси.
Чи відрізняється робота з режисерами-чоловіками і режисерами-жінками?
Так. Але можу сказати, що від чоловіків-режисерів у мене жодного разу не було натяків в інтимну сферу. Від жінок, до речі, теж (сміється). Але підхід, до роботи, безсумнівно, різний. Головне, переконати мене, як актрису і зуміти поставити чітке завдання, а це вміння, все ж, пов'язане з особистістю людини, а не з його статтю. У моїй практиці була чудова жінка-режисер, яка давала дуже точні завдання і заражала прагненням і баченням.
Так. Але можу сказати, що від чоловіків-режисерів у мене жодного разу не було натяків в інтимну сферу. Від жінок, до речі, теж (сміється). Але підхід, до роботи, безсумнівно, різний. Головне, переконати мене, як актрису і зуміти поставити чітке завдання, а це вміння, все ж, пов'язане з особистістю людини, а не з його статтю. У моїй практиці була чудова жінка-режисер, яка давала дуже точні завдання і заражала прагненням і баченням.
Як ти думаєш, яка роль жінки в сучасному театрі?
Така ж, як і в чоловіка. Мені здається, це рівноправно сильні сторони. Все залежить від особистості актора, режисера, працівника театральної сфери.
Куди рухається сучасний театр?
Складно сказати, хоча, я відвідую часто театри. Можу сказати, точно, я люблю незалежні театри. Я люблю, коли в мені вистава викликає неоднозначні почуття.
Складно сказати, хоча, я відвідую часто театри. Можу сказати, точно, я люблю незалежні театри. Я люблю, коли в мені вистава викликає неоднозначні почуття.
Чим живе твоя душа крім театру?
Подорожами.
Що читаєш?
Зараз перечитую Іцхака Пінтосевича, а ще Михайла Туманішвілі «Введення в режисуру». Цю книгу мені порадила, як раз та сама хороша жінка-режисер. Розумію, що це, звичайно, не художня література. Але дуже цікаво. Режисер - це все ж інша професія. Складна.
Найбільше відкриття за останній рік?
В людині є 101 дихання. Не одне і не два. Я ніколи не боялася роботи, але коли ти працюєш на себе, і над своїм проектом, ти розумієш, що можна працювати і 20 годин на добу. Іншими словами, бажання надає сили і породжує дію. Це і є відкриття.
Що тебе робить щасливою?
Кохання.
Подорожами.
Що читаєш?
Зараз перечитую Іцхака Пінтосевича, а ще Михайла Туманішвілі «Введення в режисуру». Цю книгу мені порадила, як раз та сама хороша жінка-режисер. Розумію, що це, звичайно, не художня література. Але дуже цікаво. Режисер - це все ж інша професія. Складна.
Найбільше відкриття за останній рік?
В людині є 101 дихання. Не одне і не два. Я ніколи не боялася роботи, але коли ти працюєш на себе, і над своїм проектом, ти розумієш, що можна працювати і 20 годин на добу. Іншими словами, бажання надає сили і породжує дію. Це і є відкриття.
Що тебе робить щасливою?
Кохання.
І на останок… Як театрал – театралу…Навіщо людям театр? (посміхаюсь)
Ну як?? Як без театру? (Дивується) Це ж ... енергетика, реакція ... це живе спілкування, не в інтернеті, не в соціальних мережах. Розумієш? Театр - для живого спілкування, щоб люди залишалися людьми.
Ну як?? Як без театру? (Дивується) Це ж ... енергетика, реакція ... це живе спілкування, не в інтернеті, не в соціальних мережах. Розумієш? Театр - для живого спілкування, щоб люди залишалися людьми.
Юлія Нечай
